Долаємо авітаміноз трав’яними чаями та солярієм

опубліковано 9 бер. 2012 р., 01:24 Vitalii Rykhlo

Із приходом весни, коли, здавалося б має поліпшитися настрій, з’являтися додаткова активність, багато людей скаржиться на постійну втому, депресію. Лікарі називають такий стан – "весняний авітаміноз".


І хоча, як стверджують фахівці, майже всі вітаміни потрібні для нормальної життєдіяльності організму є впродовж цілого року, причина криється в іншому.

– Весняний авітаміноз можна трактувати як весняний спад захисних сил організму, – розповідає лікар-терапевт Олександр Агранов. – Це природно, адже зима для організму – стрес. Тому з настанням весни треба набиратися життєвих сил з допомогою корисного харчування, повноцінного відпочинку, не перевтомлюватися, використовувати адаптогени.

Вважається, що брак зелені й свіжих овочів та фруктів спричиняє вітамінну недостатність. Аби цю недостатність перекрити навесні ми налягаємо на овочі, фрукти. Зміцнити захисні сили організму одними овочами та фруктами не вдасться.

Життєвий тонус підвищать імуностимулятори-адаптогени натурального та хімічного походження. Зокрема натурального походження, лікарські рослини, які полегшують пристосування організму до різних несприятливих дій і поможуть боротися з наслідками фізичного і психічного стресу. До них відносять радіола рожева (золотий корінь), женьшень, китайський лимонник (шизандра), елеутерокок тощо.

Женьшень, елеутерокок і радіола є справжніми адаптогенами: вони посилюють клітинну продуктивність енергії й мають антиоксидантну дію. Лимонник китайський вважається квазіадаптогеном і має схожі дії, хоча добре допомагає справлятися зі стресом.

Окрім сирих овочів та фруктів вживайте пророщене зерно пшениці. Також корисні адаптогени, які містяться в грибах шиітаке, рейши, майтаке. Їх продають в аптеках, як біологічні харчові домішки. Лікарі радять приймати адаптогени за "сходинковою схемою". Починати із кількох крапель, поступово доводити до рекомендованої дози. Однак перед вживанням обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Природні компоненти, які не належать до класичних вітамінів, а до групи речовин, які мають вітаміни в малих дозах і концентраціях, є в рослинах (травах). Вони містять біофлавоноїди.

Біофлавоноїди – група речовин рослинного походження. Вони є в листках, квітах, плодах, коріннях, деревині багатьох рослин, особливо родини цитрусових і розоцвітих. Якщо рослини використовувати у малих дозах, вони не виконують для організму такої ролі, як вітаміни, але мають біорегуляторну функцію. Біофлавоноїди містяться у поширених травах, які ростуть в Україні, зокрема, м’яті, хвощі, чебреці, деревії. Горстка трави на велику ємність води не матиме лікувального ефекту, а просто зміцнювальний.

Вживання чаїв із цих трав поліпшують вивідні функції організму, наприклад печінки, стимулюють утворення жовчі тощо.

Таку ж дію для організму мають різні узвари. Також можна використовувати сухе листя малини, смородини, горіха та інше.
Ранкова зарядка та солярій проти депресії

– Найпотужнішим засобом підвищення життєвого тонусу організму є помірне фізичне навантаження, а саме ранкова зарядка. Вона дуже добре зміцнює життєві сили, – радить О. Агранов. – Її не замінять ні тренування в фітнес-клубі, а ні важке фізичне навантаження.

Ще одна з причин весняної втоми – дефіцит сонячного світла, через це організму бракує вітаміну Д. Вітамін Д важливий для засвоєння калію. Легко відновити вітамін Д можна в солярії. Корисно здійснити цю процедуру кілька разів на тиждень, по 5-7 хвилин на день. Солярій у таких дозах не є шкідливим.

Знижуються захисні сили організму через те, що ми ходимо взуті. Ноги у взутті – це проблема сучасної людини. Оскільки організм людини побудовано так, аби ноги завжди отримували подразнення, у взутті цього не відбувається. У сучасних умовах вранці корисно босими ногами катати гумовий м’яч із шипами. Також можна ходити босими по камінню, його можна принести до квартири із вулиці, помити та тримати у спеціально відведеному місці.
Паростки пшениці – джерело вітамінів та мінералів

Окрім уже традиційних сирих овочів та фруктів, лікарі радять на час весняного авітамінозу звернути увагу на злаки. Пророщені зерна пшениці – дуже корисне джерело вітамінів та мінералів.

Зерна пророщеної пшениці є джерелом таких необхідних організму вітамінів Е, В, а також багаті на вміст заліза, кальцію, фосфору і магнію. Крім того, вони стабілізують обмін речовин, поліпшують роботу кишечника, підвищують імунітет і несприйнятливість організму до застуд та інфекцій, перешкоджають випадінню волосся, омолоджують всі системи організму.

Пророщену пшеницю можна вживати окремо, а також у поєднанні з соками, медом. Для цього її перемолоти, або подрібнити у блендері.

Також можна вживати разом із сухофруктами, додавати фрукти, овочі, горіхи, бджолиний пилок.

Вранішня склянка такого поживного коктейлю відновить сили та дасть зарядить енергією на весь день.
Пророщуємо пшеницю вдома

Виберіть подрібнені й темні зерна. Помийте. Потім у неглибоку тарілку покладіть бавовняну полотнину, на ній розкладіть одним шаром потрібну кількість зерняток. Потім налийте таку кількість води, щоб вона доходила до рівня зерна, але не покривала його зверху. Тарілку накрийте марлею і поставте у тепле місце на 24 години. За цей час у зернах виклюються паростки білого кольору (не більше 1 мм).

Для щоденного споживання пшениці вам знадобиться: дві пласкі посудини, пшениця і дві полотнини, щоб міняти. Одна порція проросла, настав час іншої. Тобто першого дня замочуємо одну порцію, наступного дня – іншу. Стежте, щоб тканина була мокрою постійно.

Щоденний прийом пророщеної пшениці – 50–100 г (краще їсти її на сніданок). Протягом години після вживання пшениці постарайтеся нічого не їсти і не пити.

Споживати перерослі зерна (у яких вже виросли корінці понад 1–1,5 см) не бажано, це вже їжа для тварин і птахів.

Ольга МАКСИМЮК

Comments